Спір– це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов’язків, що перешкоджає їх реалізації, та в якому кожен із учасників захищає свої права.
При цьому сторони можуть і не «сперечатися» буквально, але своєю бездіяльністю або неналежним виконанням юридичних обов’язків порушувати права іншої сторони і таким чином викликати протиріччя.                        Відтак, за змістом, тобто за характером прав та обов’язків, якими наділені учасники правовідносин, існують сімейні, земельні, житлові, цивільні, господарські, адміністративні, корпоративні та трудові спори.                        Наприклад,сімейні спори щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.Після розлучення судом було визначено місце проживання дитини разом із мамою. Увесь час батько справно сплачував кошти на утримання доньки та купував їй необхідні речі. Проте мати протягом тривалого часу забороняла зустрічатись з дитиною, далі порогу не пускала, а трирічній доньці про те, що приходив батько, не говорила. Чоловіку розповідала, що немає часу для зустрічей навіть на вихідних. Батько впевнений, що це все через те, що колишня дружина вдруге вийшла заміж та навмисно обмежує у спілкуванні з донькою. Сусіди та родичі радили забрати дитину силою. Проте насильницький спосіб – не вихід із ситуації. У такому випадку краще звертатись до порад юристів та фахівців, а не до балакучих сусідів. На сторону порушених прав завжди стає закон. Тож питання про участь одного з батьків у спілкуванні з дитиною вирішуються у двох напрямках.        Перший – договірний порядок, який передбачає укладення нотаріально-посвідченого договору з зазначенням графіку побачень дитини з іншим із батьків.    Як правило, у такому договорі сторони на підставі календарного графіка вирішують:                                                    в який та по який час один із батьків має відвідувати дитину;                 з якого та по який час може виїхати з дитиною на відпочинок.            Цей графік визначається по певних днях кожного тижня з обов’язковим зазначенням часу.                                        Укладення даного договору передбачає швидкий порядок врегулювання такого роду питання, оскільки при укладенні кожна сторона бере на себе зобов’язання виконувати умови договору.
Другий напрямок – примусовий. Примусовий порядок при визначенні питання усунення перешкод у спілкуванні з дитиною передбачає такі дії:
· Звернення до органу опіки та піклування за фактичним місцем проживання дитини з відповідною заявою про встановлення графіка побачень із дитиною.
Орган опіки та піклування вивчає умови життя батьків, їхнє ставлення до дитини, а також її ставлення до них, інші обставини та на засіданні комісії приймає рішення, яким рекомендує певні години для зустрічей батька з дитиною.
Хоча в Сімейному кодексі України і закріплено положення про обов’язковість виконання рішень органів опіки та піклування, проте ані органи Державної виконавчої служби України, ані правоохоронні органи не мають права примусити виконувати це рішення того з батьків, з ким проживає дитина.
· Звернення до суду.
Якщо сторона чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною та у її вихованні або ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Щодо інших спорів, зокрема, земельних: розірвання договору оренди земельної ділянки. Досить актуальне питання для українців, котрі здають в оренду земельні паї різним фермерським господарствам. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди.
Буває, що у силу тих чи інших обставин орендодавець бажає припинити договір оренди, а орендар шукає всі методи, щоб його продовжити. Відтак, статтею 31 Закону України «Про оренду землі» встановлені такі підстави припинення договору оренди землі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викуп земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
- смерть фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
- ліквідація юридичної особи-орендаря;
- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;
- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
Якщо виникли додаткові питання, за юридичною консультацією звертайтесь  до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги.
    Адреси та телефони центрів та бюро можна дізнатись, зателефонувавши на Всеукраїнську гарячу лінію правової допомоги за номером 0-800-213-103 безкоштовно із мобільних та стаціонарних телефонів.
    Телефон гарячої лінії працює цілодобово.